-
1 начинать драку с
-
2 начинать драку с
Colloquial: set about -
3 начинать
start глагол:start off (начинать, начинаться)commence (начинать, начинаться)initiate (начинать, положить начало, приступать, принимать в члены общества, посвящать в тайну, вводить в общество)start in (начинать, приниматься)embark (начинать, грузить, грузить на корабль, грузиться на корабль, садиться на корабль, отправляться на корабле)strike up (начинать, парировать удар)make a start (начинать, отправляться)словосочетание: -
4 начинать
начать1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).* * *несов.; сов. - нач`атьпочина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти; начина́ти, нача́ти; диал. розчина́ти, розча́ти (розічну́, розічне́ш); ( как вспомогательный гяагол) става́ти (ста́ю, ста́єш), ста́ти (ста́ну, ста́неш); (приниматься, браться) захо́дитися, -джуся, -дишся и захо́джуватися, -джуюся, -джуєшся, заходитися, -ходжуся, -ходишся, сов. узяти (візьму, візьмеш); (сов.: приступить) піти (піду, підеш)как \начинать нёт читать! — як почне (як розпочне, як стане, як заходиться; як зачне, як не почне, як не розпочне, як не стане, як не заходиться) читати!
\начинать чать своё — завести своєї, почати своєї
\начинать чать с того, что... — почати з того, що
\начинать нать переговоры — починати (розпочинати) переговори
\начинатьть речь приветствием (с приветствия) — починати, почати (розпочинати, розпочати) промову привітанням (з привітання)
\начинатьть строительство — почина́ти, поча́ти (розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти) будівни́цтво, захо́дитися (захо́джуватися), заходи́тися коло будівни́цтва
-
5 начать
-
6 приступать к
start глагол: -
7 драка
сущ.fight; ( в общественном месте тж) affray; brawl; ( свалка) mayhem- пьяная дракавступать в драку (начинать драку) — to come (fall, get) to blows; pick (put up) a fight ( with)
- уличная драка -
8 делать
do глагол: -
9 побуждать
induce глагол: -
10 нападать
-
11 распространять
distribute глагол:propagate (распространять, распространяться, размножать, размножаться, разводить, передавать по наследству)circulate (циркулировать, распространяться, распространять, обращаться, передавать, иметь круговое движение)broadcast (вещать, распространять, передавать по радио, разбрасывать, вести радиопередачу, передавать по телевидению)promulgate (обнародовать, пропагандировать, распространять, провозглашать, опубликовывать, объявлять) -
12 напасть
attack глагол: -
13 побудить
encourage глагол: -
14 сделать
do глагол: -
15 вступать
вступатьнесов1. μπαίνω, πατῶ/ είσέρ-Χομαι (о войсках):\вступать в лес μπαίνω στό δάσος·2. (в организацию) μπαίνω, προσ· χωρώ:\вступать в партию (в профсоюз) μπαίνω στό κόμμα (στό συνδικάτο)·3. (начинать) ἀρχίζω:\вступать в спор ἀρχίζω συζήτηση, διαφωνώ· \вступать в драку ἀρχίζω καυγά· \вступать в переговоры ἀρχίζω διαπραγμαίεύ-σεις· ◊\вступать в брак παντρεύομαι·\вступать во владение юр. γίνομαι κάτοχος· \вступать в свой права ἀποκτώ (или παίρνω) τά δικαιώματα μου· \вступать в действие μπαίνω σέ ἐνέργεια· \вступать в силу (о законе и т. п.) μπαίνω σέ ἰσχύ, τίθεμαι ἐν ἰσχύϊ· \вступать на престол ἀνεβαίνω στό θρόνο.
См. также в других словарях:
РУКА — Бегать от своих рук. Кар. Лениться, бездельничать. СРГК 5, 577. Без рук. Р. Урал. В состоянии сильной усталости от тяжёлой физической работы. СРНГ 35, 239. Без рук без ног. Волг. 1. О состоянии сильной усталости, крайнего утомления. 2. Неодобр. О … Большой словарь русских поговорок
ВОРОТОК — Брать/ взять за воротки кого. Сиб. Решительно выгонять кого л. откуда л. ФСС, 16. Браться/ взяться за воротки. Сиб. Начинать драку, ссориться, скандалить. ФСС, 16; СФС, 74. За воротки. Оренб. Вид борьбы, единоборства. СРГН 5, 121 … Большой словарь русских поговорок
КАМЗЫ — Распускать камзы. Волог. Начинать драку, бить кого л. СВГ 3, 36 … Большой словарь русских поговорок
Браться/ взяться за воротки — Сиб. Начинать драку, ссориться, скандалить. ФСС, 16; СФС, 74 … Большой словарь русских поговорок
Распускать камзы — Волог. Начинать драку, бить кого л. СВГ 3, 36 … Большой словарь русских поговорок
Распускать/ распустить руки — 1. Разг. Начинать драку. Глухов 1988, 140; Ф 2, 120. 2. Кар. Умирать. СРГК 5, 579 … Большой словарь русских поговорок
начало — брать начало • действие вести начало • действие, продолжение давать начало • действие, каузация дать начало • действие, каузация ждать начала • модальность, ожидание класть начало • действие начало положит • действие ожидать начала • модальность … Глагольной сочетаемости непредметных имён
действие — возыметь действие • действие действие кончилось • действие, субъект, окончание действие направить • действие действие начинается • действие, субъект, начало действие основано • касательство действие производить • действие действие происходит •… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
Список серий Металлопокалипсиса — Ниже представлен список серий мультсериала Металлопокалипсис канала Cartoon Network, входящих в набор развлекательных программ Adult Swim. Сериал был создан компанией Williams Street Studios, а нарисован Titmouse, Inc. Первый показ… … Википедия
Схватываться — несов. 1. Хвататься быстрым, резким движением рук за кого либо, что либо. отт. перен. разг. Поспешно начинать делать что либо. отт. перен. разг. Охотно соглашаться на что либо, пользоваться чем либо. 2. Быстрым, резким движением брать друг друга… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ЗАВЯЗЫВАТЬ — ЗАВЯЗЫВАТЬ, завязать что, вязать окончательно, связывать. Завязывай живее, да не узлом, а петлей. Завяжи мешок. | Начинать вязать на прутках. Я завязала чулки, да не знаю, скоро ли кончу. | Яблонь завязала почку, начинает распускаться или… … Толковый словарь Даля